2
views
0
recommends
+1 Recommend
1 collections
    0
    shares
      • Record: found
      • Abstract: found
      • Article: found

      ПРОГНОЗУВАННЯ ВПЛИВУ ПОРУШЕНЬ СНУ І ДЕПРЕСІЇ НА РОЗВИТОК СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ

      , , ,
      Вісник медичних і біологічних досліджень
      Ternopil State Medical University

      Read this article at

      ScienceOpenPublisher
      Bookmark
          There is no author summary for this article yet. Authors can add summaries to their articles on ScienceOpen to make them more accessible to a non-specialist audience.

          Abstract

          Резюме. Цукровий діабет (ЦД) являє собою одну з провідних медико-соціальних проблем сучасного суспільства, що зумовлено високою захворюваністю та його поширеністю, частим виникненням ускладнень. Дослідження факторів розвитку, а саме: порушення сну, депресія, серцево-судинні захворювання (ССЗ), вивчення причини, комплексне розв’язання проблеми, наявність якої негативно позначається на якості життя людини, дозволять покращити стан здоров’я пацієнтів із ЦД 2 типу. Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела щодо впливу тривожних, депресивних розладів на розвиток і прогресування серцево-судинних захворювань у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу для ранньої діагностики захворювань та їх профілактику. Матеріали і методи. При дослідженні використано дані літературних джерел та дані проведених наукових досліджень щодо причин розвитку захворювань, зокрема депресії, цукрового діабету 2 типу, розладів сну, серцево-судинних захворювань, і їх взаємозв’язок та взаємовплив. Результати. Цукровий діабет 2 типу є найпоширенішим типом діабету, що становить близько 90 % усіх випадків діабету. Це захворювання найчастіше діагностується у дорослих людей, але все частіше спостерігається у дітей, підлітків через підвищення рівня ожиріння, малорухливого способу життя, психоемоційного перевантаження, стресів. Депресія є фактором ризику виникнення цукрового діабету та негативно впливає на його перебіг, підвищуючи ризик розвитку ускладнень. Пацієнти з ЦД страждають від супутньої депресії у 2–3 рази частіше, ніж без нього. Поширеність депресивних розладів у хворих із ЦД у середньому становить близько 14 %. Приблизно у 80 % випадків у пацієнтів із ЦД 2 типу виявляється артеріальна гіпертензія. Головною причиною смертності є гострі серцево-судинні захворювання, від яких помирає 75 % хворих. За даними клінічних досліджень у 15–25 % пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) виявляють симптоми депресії, яка в 3,7 раза підвищує несприятливий перебіг хвороби. Результати іноземних досліджень свідчать, що смертність від серцево-судинних захворювань серед людей, які сплять менше 4 год на добу на 36 % вище, ніж у тих, які сплять 4–8 год, а ризик розвитку інсульту становить 34 %. Пацієнти, які схильні до даних захворювань і спали достатню кількість часу, ризики компенсувалися і значно зменшувалися. Висновки. Основною причиною значної захворюваності та смертності від ЦД із супутніми ССЗ можна вважати високу поширеність факторів ризику і відсутність єдиного підходу до боротьби з ними. Вивчаючи чинники ризику, отримаємо можливість зрозуміти вплив мультифакторної природи на розвиток й ускладнення перебігу захворювань. Дослідження та аналіз зв’язків між депресивними порушеннями й розвитком серцево-судинної патології дозволять встановити рівень впливу цих факторів на розвиток цукрового діабету 2 типу.

          Related collections

          Most cited references21

          • Record: found
          • Abstract: found
          • Article: not found

          Trends in prevalence, awareness, treatment, and control of hypertension in the United States, 1988-2000.

          Prior analyses of National Health and Nutrition Examination Survey (NHANES) data through 1991 have suggested that hypertension prevalence is declining, but more recent self-reported rates of hypertension suggest that the rate is increasing. To describe trends in the prevalence, awareness, treatment, and control of hypertension in the United States using NHANES data. Survey using a stratified multistage probability sample of the civilian noninstitutionalized population. The most recent NHANES survey, conducted in 1999-2000 (n = 5448), was compared with the 2 phases of NHANES III conducted in 1988-1991 (n = 9901) and 1991-1994 (n = 9717). Individuals aged 18 years or older were included in this analysis. Hypertension, defined as a measured blood pressure of 140/90 mm Hg or greater or reported use of antihypertensive medications. Hypertension awareness and treatment were assessed with standardized questions. Hypertension control was defined as treatment with antihypertensive medication and a measured blood pressure of less than 140/90 mm Hg. In 1999-2000, 28.7% of NHANES participants had hypertension, an increase of 3.7% (95% confidence interval [CI], 0%-8.3%) from 1988-1991. Hypertension prevalence was highest in non-Hispanic blacks (33.5%), increased with age (65.4% among those aged > or =60 years), and tended to be higher in women (30.1%). In a multiple regression analysis, increasing age, increasing body mass index, and non-Hispanic black race/ethnicity were independently associated with increased rates of hypertension. Overall, in 1999-2000, 68.9% were aware of their hypertension (nonsignificant decline of -0.3%; 95% CI, -4.2% to 3.6%), 58.4% were treated (increase of 6.0%; 95% CI, 1.2%-10.8%), and hypertension was controlled in 31.0% (increase of 6.4%; 95% CI, 1.6%-11.2%). Women, Mexican Americans, and those aged 60 years or older had significantly lower rates of control compared with men, younger individuals, and non-Hispanic whites. Contrary to earlier reports, hypertension prevalence is increasing in the United States. Hypertension control rates, although improving, continue to be low. Programs targeting hypertension prevention and treatment are of utmost importance.
            Bookmark
            • Record: found
            • Abstract: found
            • Article: not found

            Association of psychosocial risk factors with risk of acute myocardial infarction in 11 119 cases and 13 648 controls from 52 countries (the INTERHEART study): case-control study

            Psychosocial factors have been reported to be independently associated with coronary heart disease. However, previous studies have been in mainly North American or European populations. The aim of the present analysis was to investigate the relation of psychosocial factors to risk of myocardial infarction in 24767 people from 52 countries. We used a case-control design with 11119 patients with a first myocardial infarction and 13648 age-matched (up to 5 years older or younger) and sex-matched controls from 262 centres in Asia, Europe, the Middle East, Africa, Australia, and North and South America. Data for demographic factors, education, income, and cardiovascular risk factors were obtained by standardised approaches. Psychosocial stress was assessed by four simple questions about stress at work and at home, financial stress, and major life events in the past year. Additional questions assessed locus of control and presence of depression. People with myocardial infarction (cases) reported higher prevalence of all four stress factors (p<0.0001). Of those cases still working, 23.0% (n=1249) experienced several periods of work stress compared with 17.9% (1324) of controls, and 10.0% (540) experienced permanent work stress during the previous year versus 5.0% (372) of controls. Odds ratios were 1.38 (99% CI 1.19-1.61) for several periods of work stress and 2.14 (1.73-2.64) for permanent stress at work, adjusted for age, sex, geographic region, and smoking. 11.6% (1288) of cases had several periods of stress at home compared with 8.6% (1179) of controls (odds ratio 1.52 [99% CI 1.34-1.72]), and 3.5% (384) of cases reported permanent stress at home versus 1.9% (253) of controls (2.12 [1.68-2.65]). General stress (work, home, or both) was associated with an odds ratio of 1.45 (99% CI 1.30-1.61) for several periods and 2.17 (1.84-2.55) for permanent stress. Severe financial stress was more typical in cases than controls (14.6% [1622] vs 12.2% [1659]; odds ratio 1.33 [99% CI 1.19-1.48]). Stressful life events in the past year were also more frequent in cases than controls (16.1% [1790] vs 13.0% [1771]; 1.48 [1.33-1.64]), as was depression (24.0% [2673] vs 17.6% [2404]; odds ratio 1.55 [1.42-1.69]). These differences were consistent across regions, in different ethnic groups, and in men and women. Presence of psychosocial stressors is associated with increased risk of acute myocardial infarction, suggesting that approaches aimed at modifying these factors should be developed.
              Bookmark
              • Record: found
              • Abstract: found
              • Article: not found

              Comorbidity of chronic insomnia with medical problems.

              Determine the comorbidity of insomnia with medical problems. Cross-sectional and retrospective. Community-based population of 772 men and women, aged 20 to 98 years old. Self-report measures of sleep, health, depression, and anxiety. People with chronic insomnia reported more of the following than did people without insomnia: heart disease (21.9% vs 9.5%), high blood pressure (43.1% vs 18.7%), neurologic disease (7.3% vs 1.2%), breathing problems (24.8% vs 5.7%), urinary problems (19.7% vs 9.5%), chronic pain (50.4% vs 18.2%), and gastrointestinal problems (33.6% vs 9.2%). Conversely, people with the following medical problems reported more chronic insomnia than did those without those medical problems: heart disease (44.1% vs 22.8%), cancer (41.4% vs 24.6%), high blood pressure (44.0% vs 19.3%), neurologic disease (66.7% vs 24.3%), breathing problems (59.6% vs 21.4%), urinary problems (41.5% vs 23.3%), chronic pain (48.6% vs 17.2%), and gastrointestinal problems (55.4% vs 20.0%). When all medical problems were considered together, only patients with high blood pressure, breathing problems, urinary problems, chronic pain, and gastrointestinal problems continued to have statistically higher levels of insomnia than those without these medical disorders. This study demonstrates significant overlap between insomnia and multiple medical problems. Some research has shown it is possible to treat insomnia that is comorbid with select psychiatric (depression) and medical (eg, pain and cancer) disorders, which in turn increases the quality of life and functioning of these patients. The efficacy of treating insomnia in many of the above comorbid disorders has not been tested, indicating a need for future treatment research.
                Bookmark

                Author and article information

                Journal
                Вісник медичних і біологічних досліджень
                BMBR
                Ternopil State Medical University
                2706-6290
                2706-6282
                December 07 2020
                December 01 2020
                : 3
                : 145-152
                Article
                10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11326
                1b710294-0bc8-4ee4-94a5-7cb96f8ebec8
                © 2020
                History

                Comments

                Comment on this article